Днями Єврокомісія оприлюднила прогнози макроекономічного розвитку країн ЄС за цей рік. Брюссель прогнозує, що у 2020 році найменше «впаде» економіка Польщі – приблизно на 4,6%. Це має бути найкращий показник у Євросоюзі, де лише в єврозоні середнє падіння рівня ВВП може сягнути 8,7%.

Які причини польського «щастя у нещасті»? І чи й надалі у тій країні все виглядатиме так само райдужно? Про це розповідає Юрій Банахевич на сторінках Укрінформу.

ЧИННИКИ ПОЛЬСЬКОГО УСПІХУ

Коронакриза, зумовлена пандемією вірусу COVID-19 і подальшим локдауном для боротьби з ним, стала несподіванкою для всіх. За оцінками Єврокомісії, у першому півріччі цього року європейська економіка увійшла в «несподівану рецесію» – найглибшу після закінчення Другої світової війни. Від цьогорічної кризи найбільше постраждають економіки країн південно-західного «поясу» ЄС – Греція, Хорватія, Італія, Франція, Іспанія – де цьогорічне падіння ВВП має сягнути понад 10%.

Найкраще з-посеред 27 країн ЄС виглядають макроекономічні прогнози для Польщі. Вона є єдиною європейською державою, де прогнозується падіння ВВП менше від 5%. Утім, експерти Єврокомісії додають, що це лише попередні оцінки, які не враховують наслідки другої хвилі пандемії восени цього року.

Цікаво, що після попередньої світової економічної кризи 2008 року Польща була єдиною країною ЄС, яка зафіксувала невелике зростання ВВП – 1,8% уже наступного року.

Експерт з економічних питань варшавського аналітичного центру Polityka Insight Ганна Ціхи підкреслює, що відносно позитивні прогнози для ВВП Польщі цього року пояснюються кількома чинниками.

По-перше, Польща має диверсифіковану економіку. Вона не залежить від якогось одного сектору, який би генерував левову частку ВВП, як наприклад, автомобілебудування в Чехії та Словаччині. Польща також не є настільки залежною від експорту, як Німеччина чи країни Вишеградської четвірки.

По-друге, Польща є великою країною зі значним внутрішнім ринком, що значно стабілізує польську економіку. Рівень споживання 38-мільйонної країни, який дещо знизився у квітні-травні, зараз знову починає динамічно зростати.

По-третє, Польща останнім часом почала експортувати багато цифрових послуг – у юридичній, бухгалтерській, IT-cфері. Ці послуги й до коронакризи значною мірою надавалися дистанційно, а після локдауну в Європі – попит на них ще більше зріс. Після початку пандемії країни почали запроваджувати пакети допомоги бізнесу й населенню, що збільшило потребу в бухгалтерській діяльності, наданні юридичної допомоги та IT-обслуговуванні, що часто дистанційно надавалися з Польщі.

ПОЛЬЩА – ОДИН З ЛІДЕРІВ ЦИФРОВОЇ ЄВРОПИ

Цифрова трансформація зробила Польщу однією з передових країн із надання онлайн-послуг у Європі. У країні над Віслою за останні кільканадцять років значний акцент зроблено на технологічному розвитку цифрової передачі даних і розширенні її мережі по всій країні.

Як зауважує аналітик з питань цифрової економіки центру Polityka Insight Кароль Токарчик, парадоксально, але технологічне відставання Польщі від країн Заходу в попередні декади зробило для Польщі велику послугу: країна оминула проміжні етапи й упродовж останніх кільканадцяти років одразу почала інвестувати в найсучаснішу цифрову інфраструктуру, зокрема в оптоволоконний зв’язок.

Станом на кінець 2018 року довжина ліній телекомунікаційного зв’язку в Польщі сягала понад 450 тис. км, з чого 90% становив оптоволоконний цифровий зв’язок з надзвичайно високою пропускною здатністю передачі даних.

Як зауважує Токарчик, у піковий період пандемії, коли всі працювали з дому, трансфер даних у польському сегменті інтернету зріс на 30-40%. Утім, саме завдяки поширеному в країні швидкісному інтернету компаній Netflix і Youtube, на відміну від решти країн Заходу, не були зобов’язані погіршувати в Польщі якість картинки, аби зменшити трафік. Цифрова трансформація Польщі допомагає залучати в країну серйозних гравців у цій сфері. Цього року багатомільярдні інвестиції в розвиток цифрових проєктів у Польщі підтвердили американські Microsoft та Google.

Експерт наголошує, що саме завдяки сучасним цифровим технологіям Польща стала європейським хабом з надання телекомунікаційних та інформаційних послуг у ЄС, які замовляють з різних країн Європи та світу. За його оцінками, ринок цифрових послуг нині генерує навіть третину доходів до бюджету Польщі. У добу коронакризи цей сегмент демонструватиме подальше зростання.

МАКРОЕКОНОМІЧНІ РИЗИКИ ДЛЯ ПОЛЬЩІ

Утім, не все так безхмарно на польському макроекономічному небосхилі. Як зауважує Ганна Ціхи, уряду Польщі справді вдалося зберегти більшість місць праці у пік пандемії і загального локдауну, звільнивши підприємців від соціальних відрахувань, а також завдяки фінансовій допомозі підприємцям, яка виплачується Польським фондом розвитку. Зокрема, у рамках так званого урядового «фінансового щита» понад 312 тис. польських підприємців уже отримали понад 56 млрд злотих (більше 14 млрд дол.) субвенцій, аби втриматися на плаву.

Як зауважує експерт, це все може змінитися в наступні місяці, коли вичерпаються кошти з бюджету країни, призначені на допомогу бізнесу. У Польщі також спостерігатиметься поступове зростання безробіття, справжні обсяги якого можна буде побачити лише з вересня, коли державна підтримка підприємствам завершиться і розпочнеться хвиля звільнення працівників. Порівняно з березнем, у червні безробіття в Польщі зросло лише на 0,6% – до 6,1%.

Ціхи підкреслила, що хоча прогнози Єврокомісії є оптимістичними для Польщі на поточний рік, водночас вони є доволі песимістичними на наступний рік. Вона звернула увагу на те, що 2021 року Єврокомісія прогнозує зростання ВВП Польщі на рівні 4,3%, тоді як у єврозоні воно становитиме 6,1%.

Експерт Polityka Insight висловила думку, що не в останню чергу це відбуватиметься тому, що багато європейських країн на піку економічної кон’юнктури накопичували й заощаджували кошти. Натомість у Польщі за наявності надлишкових коштів навіть спостерігався дефіцит бюджету, оскільки гроші витрачалися на різноманітні проєкти соціального характеру.

За її словами, після пандемії Польщу чекає період стагнації. Відтак у країні не буде глибокої рецесії, але відбуватиметься дуже повільне зростання.

«Eкономічне зростання Польщі матиме вигляд логотипу фірми Nike – тривалого періоду поступового відновлення економіки», – підкреслила Ціхи.

Польща довше за інші країни виходитиме з рецесії у зв’язку зі старіючим суспільством, а отже, браком робочих рук. Несприятливими чинниками є також високі тарифи електроенергії для фірм чи нестабільне податкове законодавство країни, що не приваблює нових інвесторів. Інші країни, за її словами, є більш гнучкими в цих питаннях.

Тривалість виходу Польщі з кризи залежатиме також від багатьох інших чинників, зокрема від того, коли буде розроблено вакцину проти коронавірусу. Очевидно, що й президентські вибори в Польщі, які відбудуться 12 липня, матимуть опосередкований вплив на відновлення економіки.

Отже, Польща нині складає іспит із протидії негативним економічним наслідкам пандемії. Робить це успішно завдяки своїм «козирям»: великому внутрішньому ринку, диверсифікованій економіці й унікальному розвиткові міжнародних онлайн-послуг, що дає значні доходи до бюджету. Утім, надалі це може не врятувати економіку країни від стагнації, яка може бути навіть більш відчутною, ніж у багатьох інших країнах ЄС. Водночас досвід Польщі може бути корисним для України, особливо в цифровому перетворенні країни.

У Польщі триває збір підписів під петицією до президента, глави уряду і міністра охорони здоров’я РП щодо скасування обов’язкового 14-денного карантину для осіб, які прибувають до Польщі з України повітряним шляхом.

У петиції зазначається, що відновлення урядом Польщі обов’язкового карантину для громадян України з 3 липня “має ознаки дискримінації за національною ознакою”.

“Закликаємо повернути Україну до переліку країн, з яких прибуття (до Польщі – ред.) повітряним судном не зобов’язуватиме пасажирів відбувати 14-денний карантин”,- йдеться в петиції.

У ній міститься заклик скасувати положення розпорядження Ради міністрів РП від 2 липня, в якому змінюється перелік країн, про який йдеться в попередньому розпорядженні уряду від 30 червня.

“Запис (щодо України у цьому розпорядженні — ред.) має ознаки дискримінації осіб за громадянством і не має нічого спільного з протидією епідемії COVID-19, є положення ксенофобського характеру, що порушує права людини і суперечить добросусідським відносинам”,- йдеться у петиції.

У ній звертається увага, що громадяни України, які прибули літаками 1 і 2 липня, могли не проходити карантин. Натомість, з 3 липня його повинні проходити в Польщі лише громадяни України й інших країн з-за меж ЄС. Водночас громадяни ЄС, зокрема і Польщі, які прибувають до Польщі з України тим самим транспортним засобом не зобов’язані проходити обов’язковий карантин.

“Прагнемо звернути увагу, що вірус не обирає жертви за паспортом, не розрізняє громадянства”, – йдеться в петиції.Як наголошується, дискримінаційний запис особливо стосується змішаних родин, де подружжя, яке має різне громадянство, і яке раніше перебувало разом у тих же місцях, після перетину кордону Польщі має бути розділено для проходження карантину.“Закликаємо змінити положення і скасувати необхідний карантин для усіх подорожуючих, які прилітають з України”,- йдеться у документі.

Петицію створено ввечері 7 липня і станом на сьогодні її вже підписали кількасот осіб.

Як повідомлялося, у розпорядженні уряду Польщі від 30 червня для громадян України, Грузії, Чорногорії, Японії, Канади, Албанії, Кореї скасовувався обов’язковий карантин після прибуття до країни повітряним шляхом.

2 липня розпорядженням уряду РП Україну було виключено з цього списку, але дозволено без карантину прибувати літаками з України громадянам Польщі, а також учням, студентам, аспірантам та науковцям, які навчаються і працюють в РП.

Європейська комісія оголосила про рішення видати офіційний ринковий дозвіл для препарату Remdesivir, який став першим офіційно визнаним на рівні ЄС медичним засобом для лікування Covid-19.

Про це повідомляється на сайті Єврокомісії.

«Цей дозвіл, який був оформлений за прискореною процедурою, був виданий за рекомендацією Європейського медичного агентства (EMA) та наступним погодженням з країнами-членами. Захист громадського здоров’я є ключовим пріоритетом Єврокомісії, тож, виходячи з цього, дані про Remdesivir були оцінені у виключно короткий період, протягом одного тижня після рекомендації EMA, хоча зазвичай ця процедура триває 67 днів», – йдеться у повідомленні.

Як зауважила з цього приводу єврокомісар з питань охорони здоров’я та продовольчої безпеки Стелла Кіріакідес, сьогоднішнє рішення щодо авторизації ліків проти Covid-19 стало важливим кроком уперед у боротьбі з вірусом.

«Ми змогли надати цей дозвіл менш ніж за місяць після подання заявки, що демонструє готовність ЄС швидко діяти з метою запровадження нових шляхів лікування. Ми не втратимо жодної можливості у зусиллях із забезпечення людей надійними методами лікування або вакцинації», – наголосила єврокомісар.

Таким чином, ремдесивір можна вільно продавати на території ЄС. Проте є інша проблема — це його відсутність на світовому ринку в майбутні три місяці. Патент на виробництво препарату є лише в американської компанії Gilead Inc., яка продала більшу частину своїх запасів уряду США.

У Всесвітній організації охорони здоров’я висловили з цього приводу занепокоєння, але вирішили не робити заяв, доки не розберуться, чи є в Gilead Inc. домовленості про ліцензійне виробництво в інших країнах.

Наразі відомо, що компанія надала згоду на виробництво дешевшої версії препарату в низці країн з низьким і середнім рівнем доходів, серед яких — Україна, Білорусь та Узбекистан.Угода виключає можливість продажу аналогу ремдесивіру до країн Євросоюзу, Китаю, Японії, Мексики, США та Росі. Про це повідомляє Los Angeles Times.Наразі Євросоюз намагається щось зробити з можливістю закупівель ремдесивіру або його дешевих аналогів. Єврокомісар з питань охорони здоров’я та безпеки продуктів харчування Стелла Киріакідес веде переговори з Gilead Inc. для можливості резерву хоч якоїсь кількості курсів препарату для країн блоку, передає Financial Times.Виробника першого схваленого препарату від коронавірусу критикують за надто високу ціну курсу — $3 120 для приватних осіб і $2 340 для держзакупівель. Проте «справедлива ціна», як зазначає американський Інститут клінічних та економічних досліджень, не може перевищувати $310.За даними дослідження науковців Ліверпульського інституту фармакології, собівартість одного курсу ремдесивіру становить всього $5.Компанію Gilead Inc. цілком справедливо звинувачують у спробі монополізувати ринок ліків від небезпечної інфекції, яка заполонила увесь світ, хоча препарат, невдало розроблений для боротьби з вірусом Ебола, не продемонстрував реальної ефективності у випадку з Covid-19.Як повідомлялося, за даними Worldometer, у світі підтверджено 11 023 455 випадків зараження коронавірусом, зокрема 524 881 летальний, одужало 6 178 566 осіб.Як повідомлялося, в Україні станом на ранок 3 липня підтверджено 46 763 випадків Covid-19. За добу зафіксовано 876 нових випадків коронавірусу. За минулу добу від коронавірусу померла рекордна кількість людей – 27, вчора – 12. Загалом летальних випадків від початку пандемії зареєстровано 1 212. Одужало за минулу добу 505 людей, вчора також 505, загалом за час пандемії вилікувались 20 558 осіб.

У автобусі, який сьогодні вдень потрапив в ДТП у Польщі за участі двох вантажівок, їхали громадяни України.

Як пише “leadvisa-news” з посиланням на “Укрінформ”, про це кореспонденту видання повідомили у генконсульстві України у Кракові.

“На автодорозі №1 поблизу міста Богуславіце Ченстоховського повіту Сілезького воєводства сталося ДТП за участю вантажівок й автобуса українського перевізника. У ньому перебувало близько 40 громадян України. Внаслідок аварії пошкодження різного ступеня отримали 16 осіб, з яких шість осіб госпіталізовано, одна з них перебуває у критичному стані”,- повідомили у консульстві. Дітей серед постраждалих немає.

Польські ЗМІ раніше повідомляли про понад 30 поранених.

Генконсульство перебуває в оперативному контакті з пожежниками, поліцією і рятувальними службами. Усім особам, які не потребують медичної допомоги, надано усіляку іншу допомогу, їх тимчасово розселено в готелях.

Консули намагаються встановити перевізника. За попередньою інформацією, автобус прямував з Тернопільської області у напрямку Варшави. Водночас, польське RMF FM пише, що автобус прямував до Слупська.

Як вже повідомлялося, ДТП сталося сьогодні близько 14:00 за місцевим часом. Внаслідок зіткнення автобуса і двох вантажівок, одна з них загорілася.

Постраждалих із серйозними травмами евакуювали медичними вертольотами.

У Варшаві затримали 30-річного громадянина України, який стрибав по автомобілях, танцював на капотах, виривав склоочисники та дзеркала.

Як повідомляє leadvisa.com.ua з посиланням на місцеву поліцію, чоловік пошкодив щонайменше сім машин. А це кількадесят тисяч злотих збитків.

Інцидент стався близько 6-ї ранку. Жителі прилеглих вулиць розповіли, що чоловік поводився абсолютно неадекватно, й несамовито кричав, немов будучи під наркотиками. Українця невдовзі затримали правоохоронці. Їм він згодом розповів, що випив занадто багато горілки, однак не зміг пояснити, чому почав нищити транспортні засоби.
Крім того, громадянин України вчинив ще одне порушення закону: чоловік приїхав до Польщі лише два дні тому, щоб влаштуватися на роботу, а отже, повинен був відбувати двотижневий карантин. Через це його з поліцейського відділку відправили до санітарної служби.

Зараз чоловік знаходиться у слідчому ізоляторі. Його звинувачують в умисному заподіянні шкоди майну. За це загрожує до 5 років позбавлення волі.

Мова йде перш за все про звичайних українських заробітчан, які працюють, чи працювали в Європі нелегально. Про це вже багато писалось та говорилось – в українців навіть така розмовна форма є: “робота в ЄС по біометрії”. Так і було до коронакризи. Мільони українців виїжджали з Батьківщини по біометричним паспортам – які є умовою “безвізу” – начебто як туристи, а насправді знаходили в ЄС тимчасову роботу.

На цьому багато хто будував бізнес – так звані “агентури”, що працевлаштовували людей за кордоном “по біометрії”, росли сотнями.  В тих агентствах все як зазвичай в Україні було: одні українці заробляли на інших українцях – але це окрема велика тема. Працівникі ж “по біометрії” відпрацьовували 60, або 90 днів за півроку – і додому. На другу половину року – знов в Європу “по біометрії”… А потім прийшов коронавірус. Всі країни “закрились” навіть всередені ЄС, тимчасово звівши кордони. І для нелегалів “по біометрії” почалися важкі часи. Їх зараз тут, в ЄС, майже кожного дня затримують то тут, то там.

Черговий день приніс подібну новину від німецького порталу новин Sächsische Zeitung (оригінал на німецькій мові тут). Неподалік від німецького райцентру Бауцен (Bautzen – нім.), що знаходиться в 47 км від німецько-польского кордону, затримали двох українців, які спали у власному автомобілі Opel Vivaro, на парковці. Оскільки це район прикордонний, під час пандемії там діє купа обмежень і, звичайна річ, спостерігається активність контролюючих органів.

Тож невдах помітив патруль федеральної поліції. Паспорти були в порядку, в багатьох країнах Уряди навіть автоматично подовжили терміни перебування на території ЄС всім іноземцям – у зв’язку з тією ж пандемією. Українці пояснили, що зупинилися на нічліг після невдалої спроби перетнути польский кордон (карантин, коронавірус – авт.) на шляху додому. А от дозволів на роботу в Німеччині у українців не було. “Біометрія”! В статті видання (он-лайн версії – авт.) Sächsische Zeitung ніяких подробиць не наводиться – як само поліціянтам вдалося “розкрутити” хлопців на зізнання, що вони працювали в Німеччині. 

Можу здогадатись, що заробітчани самі зізнались (мабуть, ще й пишались цим – авт.), що вони були на роботі в німецькій будівельній фірмі. Юридичне невігластво багатьох заробітчан сягає такого фантастичного рівня, що вони і справді, вважають, нібито “біометрія” та “безвіз” надають їм право працювати в ЄС. Звісно ж, ні! “Біометрія” лише умова “безвізу”. А “безвіз” надає право лише подорожувати в ЄС з туристичною, короткочасною освітньою метою та ін. – але аж ніяк не за працевлаштуванням! Підсумок зустрічі невдах з поліцією невтішний. В них поки що вилучили більше як 4700 € їхної зарплатні, яка доречі в статті (а значить і в поліцейському протоколі – авт.) вже проходить як “нелегальні доходи”. Обох – затримали. Тривають слідчі дії. В німецькій статті на цьому крапка. 

А я вам розкажу, що буде далі. Скоріш за все, німці зараз за допомогою затриманих, обдеруть як липку згадану будівельну фірму – за незаконне працевлаштування громадян третіх країн. Штрафи за це можуть сягнути і декількох сотень тисяч євро. А нашим героям світить щонайменше – штраф (можливо повна конфіскація “незаконно отриманних доходів”) і депорт з території ЄС з довгостроковою забороною в’їзду в майбутньому. Щонайбільше – можуть ще й автівку конфіскувати, як знаряддя порушення Законів. Отакої. Напрацювали. 

І описаний вище випадок – непоодинокий. В цьому блозі нещодавно було описано (з посиланням на офіційне поліцейське джерело) як на словацько-австрійському кордоні затримали п’ятьох українців, що поповзом (!!!), через поле, пересувались з Австрії, в бік Словаччини (див. тут). А днями я читав в австрійській пресі, що на австрійсько-чешському кордоні було затримано українців, які без відповідних документів намагалися перетнути кордон на шляху до Чехії (див. на німецкій тут). Трохи раніше на сайті польскої прикордоної служби було і про затримання на польському кордоні 8-ох українців і одного португальця, які на автомобілі “їхали кущерями”, намагаючись оминути санітарно-епідеміологічні пости та в такий спосіб уникнути карантину (див. оригінал на польскій тут). Португальця, як громадянина ЄС, звісно ж, відпустили. Українців затримали. Всім випишуть штраф і депортують… І цей перелік сумних новин можна подовжувати і подовжувати. 

На жаль, виправдовується прогноз, що в найближчі рік-два ніякого масового напливу заробітчан в Європу вже не буде (подробиці див. тут). Оскільки переважна більшість українців хоч і короткочасно, та все ж працювали в ЄС нелегально, “по біометрії”. Всім їм дорогу перекрив коронавірус, який викликав перекриття внутрішнів кордонів ЄС, посилення контролю за пересуванням людей і т.і. Зараз Європа поступово виходить з карантину. Та повернення до стану суцільного добробуту минулих часів буде дуже і дуже непростим і довгим. По-перше, вірус нікуди не дівся, ліків від нього дотепер нема і вакцини теж. Єдина річ, що працює на 100% – карантин! А вірусологи всі як один говорять про можливу другу хвилю зараження. 

По-друге, Європа виходить з карантину дуже і дуже поступово, а всі послаблення режиму спрямовані всередину ЄС, це поки що не стосується країн ззовні. До того ж, європейські країни “відкриваються” лише для тих, у кого рівень захворюванності такий самий, як і у відкривающихся держав. Найяскравіший приклад в цьому – Італія, яка є країною ЄС, і тим не менш кордони з якою не поспішають відкривати сусідні країни, тому що у італійців все ще високий рівень захворюванності. Що  вже казати про Україну, яка в багатьох країнах (наприклад, в Австрії) значиться як територія з великим ризиком інфікування (див. тут).  Ну і на решті по-третє, це економічна криза. Мабуть, єдині, хто на коронакризі підзаробив, це путани (див. тут). Безробіття в ЄС зростає. Робочих місць меншає. І кожна з країн ЄС намагається “закривати” проблему власними трудовими резервами – тобто безробітними. Описаних прикладів вже вистачає навіть в одному цьому блозі – Словаччина (див. тут), Австрія (див. тут), Чехія (див. тут), Німеччина (див. тут).  Ну що ж, залишайтеся з цим блогом! Питанням трудової міграції я приділяю прискіпливу увагу. Буде ще багато аналітики, корисних порад. Маю надію, що всі ми доживемо і до відверто хороших новин!)). Всім здоров’я. 

Польща розглядає можливість зняти обмеження на перетин кордону, впроваджені у зв’язку з пандемією коронавірусу, у середині червня.

Як пише “Європейська правда“, про це заявила заступник прем’єра Ядвіга Емілевич в інтерв’ю Polsat News

“Ми допускаємо, що якщо кількість заражень зростатиме не швидше, ніж зараз, ми зможемо відкрити кордони після 15 червня. Я кажу про це з великою обережністю”, – зазначила Ядвіга Емілевич.

Вона додала, що не виключає створення “туристичних зон” із сусідами Польщі. Зокрема, такий варіант розглядається для Німеччини.

“Якщо у країнах, які межують з нами, буде контрольована епідемічна ситуація, аналогічні нашим стандарти безпеки та гігієни, і вони висловлять готовність відкрити кордон з нами – ми будемо діяти за принципом партнерства”, – зазначила заступниця прем’єра.

Повертаючись зі Словаччини, 28-річний громадянин Польщі подумав, що підроблене посвідчення професійного водія дозволить йому уникнути обов’язкового 14-денного карантину.
Однак ретельна перевірка підтвердила той факт, що документ, що дає право керувати транспортними засобами всіх категорій, був фальшивим.
Чоловік зізнався, що хотів обійти обов’язковий карантин, і придбав водійське посвідчення в Україні в
Інтернеті.
Горе-водія все-таки відправили на обов’язковий карантин, а після його закінчення офіцери займуться справою в спробі шахрайства.
Права українські купив, а мізки не купив.

Генеральне консульство України в Кракові інформує, що на жальзмушені перенести дату початку роботи на 25травня 2020 року. Незважаючи на те, що консульство закрито, будуть оброблятися деякі звернення громадян:

-Оформлення посвідчень особи на повернення в Україну в разі необхідності повернення в Україну;

-Громадянство України за народженням дітей, але тільки якщо терміново потрібно вивезти дитину додому.

Тому всі решта звернення, крім форс-мажорних ситуацій, прийматися і розглядатися тимчасово не будуть.

В екстрених ситуаціях прохання звертатися пономером гарячої лінії+48 698608837 або написати на електронну пошту consul_pl@mfa.gov.ua (для консульського відділу вВаршаві) gc_plg@mfa.gov.uа (для іншихконсульських установ

МАУ “Міжнародні Авіалінії України”
отримала замовлення на здійснення
чартерних перевезень громадян нашої країни в Польщу
Літак буде летіти з Києва в Варшаву і назад. Квитки на на 10.05.20 та 13.05.20 вже розкуплені, по цього встигніть купити на 23-24.05.20 17.
До обов’язкових умов подорожування наслідком відносяться: наявність трудової візи, контракту терміном від трьох місяців і медичної страховки. До перевезення приймаються тільки офіційційно працевлаштовані громадяни, виїзд яких за кордон не є епідеміологічним ризиком

Ціна на подив 1100 грн

Поділіться постом з людьми, які хочуть потрапити в Польщу